ІІ блок 7. Конспект Байка

Тема. Літературна байка. Своєрідність побудови байки

Мета:

поглибити знання учнів про байкарську спадщину Л.І. Глібова, закріпити вивчене про алегорію і літературну байку;

розвивати творчі, аналітичні здібності, логічне та образне мислення;

виховувати високі моральні якості, прагнення боротися з людськими вадами.

Цілі уроку:

Пам'ятка-завдання для учня

Учні повинні знати:

• особливості будови байки;

• зміст поняття „алегорія", уособлення; персоніфікація найвідоміших байкарів світу.

Учні повинні вміти:

• виразно читати байку;

самостійно з'ясувати сутність алегоричних образів.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації вивченого

Методи та прийоми: бесіда, робота з текстом, захист проекту, опитування, рефлексія.

Форма уроку: урок-дослідження.

Випереджувальне завдання.

Клас поділено на п'ять груп: бібліографи, декламатори, актори, літературознавці, художники.

1. Біографи готують стислі повідомлення про байкарів світу.

2. Літературознавці опрацьовують матеріал про особливості будови байки.

3. Художники малюють ілюстрації до байок.

4. Актори інсценують байку „Квіти".

5. Декламатори виразно читають байку.

6. Два учні-експерти.

Обладнання: портрети відомих байкарів, збірки творів Л. Глібова, ілюстрації до його творів, літературознавчі словники.

Оформлення дошки:

•справа - портрети байкарів світу;

по центру - епіграф :"3дається, байка просто бреше, А справді -мудру правду чеше".

(Л. Глібов), план уроку;

•зліва - ілюстрації до творів Л. Глібова;

•за дошкою - словник, головоломка.

Словник

Алегорія-образне інакомислення, яскраве втілення в конкретному образі абстрактного поняття чи думки.

Уособлення-різновид метафори, який виявляється у перенесенні властивостей живих істот на предмети, явища та абстрактні поняття, немовби оживлення їх з метою яскравішого зображення. (Бабуня-трава глянула).

Персоніфікація - окремий вид уособлення, коли предметам, явищам і абстрактним поняттям надаються властивості людини, вони олюднюються з метою яскравішого зображення.

Хід уроку

1 З'ясувати емоційний стан учнів, їх готовність до уроку (графічно: -настрій прекрасний; - гарний настрій;- настрій не дуже гарний; - повністю готовий до уроку; частково готовий до уроку; - не готовий до уроку).

Учні весь урок працюють по групах.

2.Представлення вчителем концепту теми (про що йтиметься на уроці, чим цікавий сам матеріал).

Ми повинні узагальнити наші знання про байку, особливість цього жанру заховані у головоломці. Відгадайте її, назвіть автора.

В Езопа, вчіться добрі люди!

Для того байка коле під ребро,

Щоб виправлять людські заблуди

І похвалять красу й добро.

Федр (римл.)

Здаєтьс, байка-просто бреше,

А справді правду чеше

Л.Глібов

3. Технологія „Озвучення очікуваних результатів". Продовжіть речення :"Після цього уроку я зможу ..."

4. Цілевизначення та планування.

- Обговорення цілей уроку у групах з подальшим узгодженням їх у класі. - Оголошення плану роботи на уроці.

План уроку

З'ясування емоційності учнів та готовності до уроку.
(Взялись за руки, посміхнулись, побажали успіху).
Оголошення концепту теми.

Головоломка, автор ... Епіграф

3. Технологія "Озвучення очікуваних результатів"

- Після цього уроку я зможу...

4. Цілевизначення та планування роботи.

а) обговорення їх у групі;

б) оголошення плану роботи.

5. Перевірка домашнього завдання „Мозковий штурм".

А) підсумок домашнього завдання „Коло ідей" - кожна група обговорює проблему

- Чи слушне твердження?

Базікають, що байка вік свій одробила і час її списать в архів...

Слово вчителя.
Захист власних проектів. Оцінювання

„Біографи" повідомляють про найвідоміших байкарів світу. (Складання
таблиці)
„Літературознавці" досліджують особливості побудови байки. (Опора
,;Байка")
„Художники" демонструють свої ілюстрації. (Заголовки)
„Актори" інсценують байку „Квіти". (Мораль)
„Декламатори" складають партитуру байки „Лебідь, Щука та Рак". (Питання
автору байки).

Перевірка домашнього завдання

Пригадаємо, як ми знаємо байку. „Мозковий штурм" - усне опитування

Що таке байка? (Невеликий алегоричний твір повчального змісту).
Екскурсія в історію байки. Це древній, чи новітній літературний
жанр? (Байки були відомі ще в Стародавній Греції. Батьком
літературної байки називають Езопа (У-УІІ ст. до н.е.). Тому
алегоричну мову називають „езоповою" мовою).
Як би ви розташували такі поняття, з погляду первинності-
вторинності їх виникнення: літературна байка, народна казка,
народна байка?

Народна казка літературна байка

народна байка

Які ознаки вирізняють байку з-поміж інших жанрів? (У байках
розповідається про тварин, які поводяться, як люди. Художній
прийом- іносказання, зображення людських рис і характерів за
допомогою образів тварин, предметів, рослин, явищ називається
алегорією (від гр.. аііоз - інший, а§огсио - говорю)).
Яка побудова байки? (Оповідна частина - фабула і мораль - сила,
повчання)

Слово вчителя

Упродовж майже тридцяти століть байка була улюбленим жанром читачів, завжди стояла на сторожі загальнолюдських ідеалів - добро, честь, справедливість, гостро відчувала такі людські вади, як грубість і тупість, пихатість і лицемірство, підступність і лукавство, несправедливість і жорстокість, дармоїдство.

Найвидатніші байкарі світу: Езоп, Федр, Лафонтен, Кирилов, Глібов, Гребінка та інші - вірили в людину, її високе призначення на землі, мріяли бачити людство духовно багатшим, досконалішим, цивілізованішим. До цього повинні прагнути ми з вами. Кожна людина мусить бути порядною, доброю, освіченою, культурною.

Щоб побачити, як це показано в байках, ми проведемо дослідження.

Перевірка випереджувального домашнього завдання

(Захист власних проектів).

Біографи роблять повідомлення про найвідоміших байкарів світу.

1-ий учень. Першим байкарем був римський раб грек Езоп. Це напівлегендарна, напівреальна особа, справжнє буття якої викликало багато сумнівів ще за античних часів. Проте першу згадку про Езопа знаходимо у відомого старогрецького історика V ст.. до н.е. Геродота, який називає його рабом із острова Самоса за часів фараона Азаміса. З цього оповідання, очевидно, й пішли інші розповіді про життя Езопа, горбатого, некрасивого раба вчителя філософії Ксанта. Пізніше Езоп був викуплений з рабства і служив при дворі лідійського царя. Йому приписують майже всі сюжети античних байок, які дійшли до нас.

2-ий учень. Новий літературний період розвитку байки починається з перших літературних обробок творів Езопа відомими античними письменниками -римським поетом Федром (І ст. н. є.) і грецьким поетом Бабрієм (II ст. н. є.).

3-ій учень. Самобутністю розвитку байки в ІІ-ІV ст.. н. є. Відзначалися також країни Сходу. Староіндійські твори збірки .,Панчатантра'\ перекладені згодом арабською мовою під назвою „Каліла і Дімна", стали широко відомі у всіх країнаї Сходу, а в ХУст. - і на Русі. Це окремі новели, герої яких, розповідаючи про різні пригоди, часто звертались до байки, як до повчання.

4-ий учень. У Центральній Європі цей жанр особливо став відомим у другій половині XVII ст.. з приходом у літературу видатного байкаря Франції Жана Лафонтена.

Байки принесли Лафонтену всесвіїню славу і зробили письменника класиком французької літератури. Його байки - це жива і яскрава картина всіх прошарків французького суспільства XVII ст.

5-ий учень. У Росії байка стає особливо популярною з середини XVIII ст.. Сатиричні притчі Кантеміра і Сумарокова, філосовсько - сатиричні твори Хемніцера, стилістично довершенП емоційні байки Дмитрієва торували шлях до найвищого злету російської байки і творчості І. А. Крилова. „Справжнім своїм торжеством на святій Русі, - з гордістю писав В. Г. Бєлінський, - байка зобов'язана Крилову. Він один у нас справжній і великий байкар".

6-ий учень. В Україні ще в XVII-XVШ ст. байку інколи використовували з дидактичною метою як засіб повчання, як можливість говорити просто про складні речі відомі провідники і вчені І. Галятовський, А. Радивиловський та ін. До байки як епічного жанру часто зверталися у своїх поетиках і риториках вчені Києво-Могилянської академії.

7-ий учень. У свій час величезної популярності у читачів і слухачів зажили байки П. П. Гулака-Артемовського.

8-ий учень. У кінці 20-х років XIX ст. в літературу входить талановитий і самобутній поет-романтик Л. І. Боровиковський (1806-1889). Найславетнішим байкарем передшевченківської доби став Є. П. Гребінка, талановитий поет, прозаїк і видавець, визначний майстер художнього слова. Його збірка байок „Малороссийские приказки" (1834, друге видання - 1836) стала визначною подією в українській літературі.

9-ий учень. Найбільшого розвитку байка досягла у творчості видатного українського байкаря Л. І. Глібова, який виступив із своїми сатиричними творами в 50-60-х роках XIX ст., у період найбільшого соціального і національного гноблення.

10-ий учень До кращих байкарських творів XIX ст. слід віднести передусім оригінальні байки С. Руданського, які за висловом І. Франка , відзначилися „незвичайною простотою, влучність і грацією". З байками виступали у свій час М. Старицький, Б. Грінченко, О. Пілка, І. Ман жура, Я. Жарко, М. Кузьменко. Зразком гострої політичної сатири була байка І. Франка „Звірячий парламент". Успішно дебютував байками В. Самійленко, який ще на могилі Л. Глібова поклявся не забувати його живого слова.

Твори В. Івановича, А. Косматенка, П. Ключини, В. Лагози, П. Глазового, П. Шабатина, І. Зварника та інших збагатили жанр сучасної байки. Безперечно знайдемо тут гостро сатиричні, дошкульні, злободенні байки.

Окреме місце посідає байка в багатогранній творчості відомого українського письменника і філософа Г. С. Сковороди. Учні класу записують до зошитів таблицю.

Прізвище письменника - національність

Езоп - грек.

Федр — римлянин. Бабрій - грек. Ж. Лафонтен - француз.

І Крилов - росіянин.

Г. Лессінг - німець.

І. Красіцький - поляк.

Г. Сковорода, Є. Гребінка, Л. Глібов, П. Гулак-Артемовський, М. Годованець, П.

Глазовий - українці.

Перевірка складених таблиць.

Літературознавці, опрацювавши статтю підручника, знайомлять із своєрідністю побудови байки. Скористайтесь словниками.

Учні класу складають опору із словом „байка", використовуючи асоціативні зв'язки.

1-ий учень. Перша ознака - алегорія (інакомислення). Це зображення людських рис і характерів за допомогою образів тварин, предметів, рослин. Якщо немає алегорії, байка перетворюється на казку чи оповідання.

2-ий учень. Друга ознака: сюжетність - розповідь про події. (Експозиція, зав'язка, розвиток подій, кульмінація, розв 'язка).

Опора учнів може мати такий вигляд:

3-ій учень. Але навіть алегоричні та сюжетні байки ми не можемо назвати
байками. Адже найнеодміннішою ознакою байки є її повчальність.
4-ий учень. Вона завжди складається з двох частин: розповіді й оповідання -
моралі.
5-ий учень. Схематично байку можна зобразити так.

Художники розповідають про свої ілюстрації.

Учні класу добирають до ілюстрації заголовки, які відображають ідейний зміст байки. („Щука" - Перемога несправедливості, „Вовк та Ягня" -Вовча правда).

Актори - творчі люди, вони уміють перевтілюватись, створювати образи. Вони інсценують байку Л. Глібова „Квіти". Ми побачимо театр у класі.

Учні класу визначають мораль цієї байки.

Митці слова продемонструють, як вони опанували логічний наголос, як вони уміють записувати партитуру згідно із засобами виразного читання. Вони працювали над байкою „Лебідь, Рак і Щука".

Учні класу задають одне питання автору байки - Л. Глібов

Підсумок

Перевіримо, як ми знаємо байку.

Літературний диктант („істинне - хибне") + -Читаю один раз, не повторюю.

І. Байка - це розповідь, що виражає уявлення стародавніх людей про світ. (-) II. Відображення одного предмета через інший називається алегорією. (+)

Першим байкарем називають Бабрія. (-)
Автора байок називають оповідачем .(-)

V. Байка складається з двох частин: оповідної та повчальної. (+)

VI. Байки Езопа написані віршованою мовою. (-)

VII. Частина байки, в якій міститься повчання, називається мораллю. (+)

VIII. Головні герої байки - люди, птахи, звірі, рослини. (+)

IX. У байці „Вовк та ягня" Л. Глібов розповідає про долю Вовка. (-)

X. Байки завжди писалися тільки віршованою мовою. (-)

XI. Основоположником жанру байки - Езоп. (+)

XII. Байки бувають літературні і народні. (+)
Відповіді:

1.-

+
-
+
+
-
10.-
П.+
12.+

Підсумкова робота

Так як ми ознайомилися з темами „Байки Л. Глібова", літературні байки, то складіть асоціативний кущ „Глібов".

Яким повинен бути і яким же був наш відомий дідусь Кендир.

9. Розвиток творчої рефлексії. „Мікрофон"

Чого навчили вас байки?
Чи досягли ви очікуваних результатів?

10.Оцінювання діяльності групи на уроці. (Взаємооцінювання )
Слово експертам.

11. Домашнє завдання (диференційоване)

Наступний урок позакласного читання. Всі учні повинні прочитати одну

байку за вибором.

Завдання на вибір:

Визначити основнл' думку байки (мораль).
Виписати епітети, гіперболи, порівняння.
Намалювати ілюстрацію.
Скласти власну байку.

Не забудьте принести власну байку.